А.О. Жадлун
З.О. Жадлун

Академія ДПС України
Національний аграрний університет

  • МОДЕЛЮВАННЯ ПОДАТКУ З ПРИБУТКУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
В умовах ринкової економіки прибуток - головний чинник, заради чого створюються і працюють підприємства різних форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності. Отриманий прибуток можна вважати тим критерієм, за яким доцільно оцінювати господарську діяльність підприємств, а за надходженнями податку з прибутку до бюджетів усіх рівнів можна судити про загальний стан економіки держави. Податок на прибуток багато економістів правильно вважають найсправедливішим. Аналіз стану з адміністрування цього податку в Україні показує, що від 485 тис. платників, зареєстрованих на 01.01.2003 р. за 2002 рік до зведеного бюджету України надійшло всього 9,3 млрд. грн., тобто один платник у середньому сплатив за рік близько 19 тис. грн. Разом з тим, зростає сума від'ємного значення об'єкта оподаткування. Наведені дані свідчать про наявність проблем в адмініструванні податку з прибутку підприємств. На жаль, існує практика ухилення підприємств від сплати податку на прибуток.
Закон України від 24.12.2002 р. № 349-IV "Про внесення змін до Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" хоч і змінює деякі норми стосовно визначення валового доходу, валових витрат і амортизаційних відрахувань, але він не змінює принципів оподаткування, не спрощує систему адміністрування, а тому не зможе стати на шляху ухилення від сплати податку на прибуток. Більше того, оподаткування всіх платників за єдиною ставкою ставить у гірші умови тих з них, хто витрачає прибуток на розширення виробництва, а не використовує його на споживання. Тому необхідно ввести диференційовані ставки, які б заохочували виробників до зниження валових витрат виробництва. На нашу думку, ставки податку мають бути регресивними. Доцільно змінити також підходи до визначення узгодженої суми податку, встановлювати її на 2-3, а може й більше років. Ця узгоджена сума повинна сплачуватись платником протягом установленого строку щомісяця, не може бути збільшена навіть при збільшенні величини прибутку підприємства. При цьому підприємство, яке отримуватиме більший прибуток, сплачуватиме податок на прибуток за нижчими ставками і зможе використовувати приріст прибутку на інвестиції. Перегляд узгодженої суми податку відбудеться після закінчення встановленого податкового періоду.
Для визначення об'єкта оподаткування необхідно використовувати прогнозні результати фінансової діяльності підприємств, що можуть бути отримані за допомогою економіко-математичного або імітаційного моделювання [2, 3]. Використання економіко-математичних методів стримується відсутністю відповідної нормативної бази. Розробка технології розрахунку норм і нормативів обумовлена побудовою імітаційної моделі виробництва продукції [1]. Імітаційна модель процесів виробництва для кожного виду продукції повинна містити перелік технологічних операцій і порядок їх виконання. Кожну технологічну операцію характеризують: машини та агрегати, що використовуються для її виконання; кількість людей, зайнятих на виконанні робіт; кількість повторів операції в технологічному процесі; обсяг технологічної операції у прийнятих одиницях виміру в розрахунку на одиницю виробленої продукції в розрізі її номенклатурних відмінностей; норми виробітку та інші показники. Модель розробляється для вибору технології виробництва і визначення за нею витрат виробництва. Для визначення виробничої собівартості пропонується використовувати модель:

де L- множина технологічних операцій;
i- номер технологічної операції, i eL;
J- множина статей витрат;
j- номер статті витрат, jeL;
R- множина видів продукції;
r- номер виду продукції, reR;
EijR
- величина витрат на i-ту технологічну операцію по j-ій статті витрат для r-го виду продукції. Нормативна база, створена за наведеною моделлю, може використовуватись для визначення валових витрат виробництва.
ЛІТЕРАТУРА
1. Жадлун А.А. Моделирование производственных процессов в комплексном лесохозяйственном предприятии // Исследование динамики социально-экономических систем / НАН Украины. Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова. - Киев, 1995. - С. 15-21.
2. Яровицкий Н.В., Костина Н.И. Вероятностные автоматы и имитационное моделирование // Кибернетика и системный анализ. - 1993. - № 3. - С. 20-30.
3. Костіна Н.І., Алексєєв А.А., Мельник П.В. Моделювання фінансів: Монографія. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - 234 с.