О.М. Мартинович,
І.В. Гордієнко

Київський національний
економічний університет

  • МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ У ПОБУДОВУ КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

На сьогодні інформація - це економічна категорія, цінність якої обумовлена адекватним знанням ситуації, а також можливістю отримання реальних оцінок фінансово-економічних наслідків рішень, що приймаються. Відповідно Корпоративні Інформаційні Системи (КІС) на підприємствах - це не тільки найважливіший інструмент роботи з їх інформаційними ресурсами, але і засіб отримання додаткових прибутків за рахунок зменшення витрат, підвищення продуктивності, покращання якості, зниження втрат і прийняття оптимальних рішень.
Оскільки за рахунок ефективного управління та використання в цьому процесі інформаційних технологій (ІТ) можна отримати додатковий економічний ефект, то капіталовкладення в ІТ повинні розглядатися як прибуткові інвестиції, а не як прямі витрати. І в таких проектах важливо знати, коли і яким чином окупляться інвестиції, що були вкладені в побудову КІС. Не менш важливим для успіху є і те, як реалізуються на підприємствах такі проекти.
Розглядаючи витрати на ІТ як внутрішні інвестиції, керівникам компаній необхідно мати кількісні оцінки та техніко-економічне обґрунтування рівня капіталовкладень у нові технології. Це особливо актуально, оскільки в сучасних економічних умовах українські підприємства можуть фінансувати інформаційні проекти, головним чином, за рахунок власних коштів, тому вони реально зацікавлені в максимально можливому захисті власних капіталовкладень. Керівникам компаній необхідно мати об'єктивні засоби і методи оцінки поточних витрат, продуктивності й ефективності КІС щодо організації як зовнішніх, так і внутрішніх бізнес-процесів, а також моделі прийняття рішень щодо вибору найоптимальніших рішень з портфеля можливих ІТ-інвестицій.
Відомо, що рішення про інвестування капіталу приймається тоді, коли інвестиції обґрунтовані та окупаються. Ці твердження повною мірою відносяться і до ІТ.
Усі інвестиції в ІТ можна поділити на:
- інфраструктурні (інвестиції в локальну мережу, комунікації, апаратне забезпечення);
- трансакційні (інвестиції в системи, що підтримують такі щоденні операції, як обробка замовлень, підготовка та друк технологічних карт, платіжних документів тощо);
- інформаційні (інвестиції в системи планування, аналізу та підтримки прийняття рішень);
- стратегічні (інвестиції в нові направлення застосування ІТ, що створюють такі конкурентні переваги компанії, як, наприклад, інтернет-торгівля, електронне обслуговування клієнтів тощо).
Інвестиції в побудову КІС на підприємстві можуть включати в себе усі чотири види інвестицій залежно від існуючого рівня використання ІТ у менеджменті компанії.
Стратегічні інвестиції - найбільш ризиковані та прибуткові, а далі - інформаційні, трансакційні та інфраструктурні.
Важливість оцінки вкладень у ІТ полягає в тому, що вона може визначити точні причинно-наслідкові зв'язки між технологією та фінансовими і стратегічними показниками. Між інвестиціями в ІТ і цими показниками існують зв'язки далеко не першого порядку. Інвестиції в ІТ мають багаторівневий вплив на фінансові та стратегічні показники.
Методи та моделі оцінки ефективності необхідно застосовувати для того, щоб зробити видимими всі ці проміжні етапи, а також щоб їх можна було кількісно описати, виміряти та відслідковувати.
На даний момент за кордоном і в Росії ведеться розробка, апробування та практичне використання різних методологій, покликаних оцінити нематеріальні переваги, що дають ІТ, встановити реальний і вимірювальний зв'язок між технологією та бізнес-стратегією, визначити змістовним чином і описати кількісно ризики. Більшість підходів запозичено зі сфери фінансів і стратегії бізнесу, але існують методи та моделі, розроблені спеціально в розрахунку на ІТ-інвестиції.
Серед них можна назвати такі:
- Portfolio management (управління портфелем ІТ-інвестицій);
- Applied Information Economics, AIE (прикладна інформаційна економіка);
- Balanced Scorecard (система збалансованих показників);
- Total Cost of Ownership, TCO (сукупна вартість володіння);
- Cost Benefit Analysis for IT, CBA for IT (аналіз витрати -вигоди для ІТ);
- Customer Index (споживацький індекс);
- Economic Value Added, EVA (оцінка економічної додаткової вартості);
- Economic Value Sourced, EVS (оцінка економічної вартості ресурсів);
- Real Option Valuation, ROV (реальна оцінка варіантів).
Кожен із цих методів має певні обмеження, потребує створення певних передумов на підприємствах, орієнтований на національні особливості (правові та внутрішні ринкові умови), вміщує суперечливі та проблемні питання, які потребують більш детального наукового вивчення і розробки.
Тому, на нашу думку, питання наукової розробки сучасних моделей і методів оцінювання, а також застосування їх на практиці заслуговує окремої уваги.